Як відомо, батьківщина "свята весни та любові" 8 березня – Німеччина. Сьогодні в цій країні цей день святкують, зазвичай, емігранти. Але канцлерка Ангела Меркель вже кілька років поспіль намагається відновити стару "радянську" традицію.
Так, саме в Німеччині 8 березня було запроваджене у вигляді, якщо не святкування, то бодай – масових заходів. За ініціативою німецької соціалістки Клари Цеткін цей день став "Днем спротиву робітничо-селянських жінок буржуазовому пригніченню". Тогочасний антураж був відповідним: жодних квітів-подарунків, лише мітинги та демонстрації. В наші часи ця бойова пролетарська традиція в Німеччині виявилася забутою. Про те, що 8 березня є Міжнародним жіночим днем, згадують хіба що двома словами в новинах.
Втім, слід зазначити, що п'ять німецьких федеральних земель, які складали раніше НДР, ще не настільки далеко відійшли від свого соціалістичного минулого, аби забути старі-добрі радянські свята. Звичайно, державними "червоними датами", а тим паче – вихідними, вони більш не є. Проте, ті, хто ще пам'ятають про Берлінський мур та німецьку народну демократію, звично відзначають 8 березня – до того ж, саме таким чином, як це було прийнято в інших країнах колишнього Східного блоку: без якихось там пролетарських атрибутів: квітами, подарунками коханим та цілком буржуазовими походами до ресторанів.
Щодо інших німецьких земель, то остаточно забути про це свято їм не дають квіткарки. Якщо десь так з кінця січня вітрини будь-якого квіткового магазину ФРН прикрашаються письмовими нагадуваннями про День святого Валентина, то вже 15 лютого на їх місці з'являються гасла про 8 березня, яке вже не за горами
Комментариев нет:
Отправить комментарий